- заколочувати
- —————————————————————————————заколо́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заколочувати — ую, уєш, недок., заколоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Колотячи, розмішуючи що небудь у рідині, готувати. 2) перев. у спол. зі сл. спокій, перен., розм. Порушувати спокій, викликати занепокоєння; баламутити … Український тлумачний словник
заколотити — див. заколочувати … Український тлумачний словник
заколочування — я, с. Дія за знач. заколочувати … Український тлумачний словник
заколочуватися — ується, недок. Пас. до заколочувати 1) … Український тлумачний словник
баламутити — (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на лихі вчинки), каламутити, колотити, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) Див. тж. підбурювати … Словник синонімів української мови
каламутити — 1) (робити каламутним, нечистим), колотити, сколочувати, сколотити, мутити, баламутити 2) (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на якісь учинки), баламутити, колотити, підбурювати, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) … Словник синонімів української мови